Системний аналіз складних систем управління

Останнім часом здійснюються численні спроби створення міждисциплінарних наук, що працюють на стику між класичними науками. Це веління часу, пов’язане з процесом ускладнення науки. Системний аналіз є прикладом такої міждисциплінарної науки. Системний підхід виступає як засіб формування цілісного світогляду, в якому людина відчуває нерозривний зв’язок усього з усім. Інколи такий підхід може виявитися дуже плідним. З точки зору системного підходу, у світі немає нічого, крім систем. Система – це складний об’єкт, що складається з взаємопов’язаних частин (елементів) і існуючий як єдине ціле. Будь-яка система має структуру – сукупністю зв’язків між частинами цілого. Характерною властивістю систем є ієрархічність. Будь-яка система може бути послідовно розчленована на більш прості складові підсистеми (компоненти). Навпаки, будь-яку систему можна представити як підсистему більш складної системи вищого рівня ієрархії. Всякій системі властиві нові системні властивості, не притаманні її складовим частинам (так званий системний ефект). Іншими словами: ціле більше суми своїх частин. Системні структури використовують в якості моделей для вирішення виробничих, організаційних, соціально-економічних, технічних задач. Системна динаміка підкреслює нелінійний характер діяльності системи і величезну роль контурів зворотних зв’язків (позитивних і негативних). Розвиток системної динаміки обумовлено зростаючими можливостями комп’ютерів, без яких найскладніші розрахунки, що включають величезну кількість змінних, а також прямих і зворотних зв’язків між ними, були б неможливі. Для проведення аналізу подібних структур використовується імітаційне комп’ютерне моделювання. В цьому курсі ви познайомитесь на різноманітних прикладах з такими системними явищами, типовими для нелінійних динамічних систем, як катастрофи, режими з загостренням, біфуркації, детермінований хаос, релаксаційні автоколивання, самоорганізована критичність, самонавчання и т.і. Великі і складні системи є парадоксальними об’єктами управління, реакція яких на керуючі впливи часто протилежна очікуваній. Керуючий вплив в складній системі зазвичай викликає короткострокові реакції, напрям яких протилежний довгострокового ефекту. Прості системи реагують типово на типові впливи. Для складних систем не гарантована типова реакція на типові керуючі впливи. Стандартний детерміністський стиль мислення передбачає, що всякому слідству обов’язково передує якась причина. Складні ж системи багато в чому нагадують живі істоти, що мають свою власну волю.
Викладач: доцент С.В. Іносов
Довідкова література