Методологія і методика наукових досліджень та інформаційні технології

Дисципліна “Методологія і методика наукових досліджень та інформаційні технології” є однією з завершальних дисциплін у підготовці магістрів за спеціальністю “Автоматизоване управління технологічними процесами”. Головна мета дисципліни – вивчення методології сучасних інформаційних технологій та їх застосування в обґрунтуванні та проведенні науково-дослідних та дослідно-конструкторських розробок.
Викладається на 5-му курсі у осінньому семестрі.
В результаті вивчення цього курсу студенти повинні одержати необхідний обсяг знань з історії технічної гілки науки та в галузі застосування сучасних технологій при проведенні наукових досліджень та їх впливу на підвищення ефективності і якості цих досліджень.
Курс складається з восьми лекцій і восьми практичних занять. Я намагаюсь побудувати його як продуктивний діалог, оскільки тут ми з вами ніби колеги ‒ я вчений з багаторічним досвідом, а ви робите у науці перші кроки. Ми розглянемо і проаналізуємо місце вченого в державній розбудові та вплив науково-технічних розробок і досягнень науки на місце держави у світовому рейтингу.
Як просто і як складно робились фундаментальні світові відкриття у фізиці, електриці, електроніці? Обов᾿язково згадаємо.
Мені здається, вам буде цікаво дізнатись, наприклад, наскільки деталі картини Миколи Реріха «Зморские гости» відповідають фізичній сутності середовища, в якому вона виписана. Чому Ейфелева башта геометрично є саме такою, якою вона є? Чому навіть у дослідженнях космосу навіть провідні фахівці робили «дитячі» помилки при створенні технічних зразків і при плануванні і реалізації бортових технологічних експериментів? Все це теорія, практика і методи сучасної науки. Хоча чи може наука бути минулою або сучасною? З точки зору засобів дослідження ‒ може. А от з огляду на її творців ‒ ні в якому разі! Архімед або Піфагор, наприклад, не здогадувались про наявність електрона, не знали про співвідношення струму, напруги і опору, не досліджували термодинаміку і не знали, що таке ентропія. Але це не заважало їхньому геніальному мисленню і відкриттю фундаментальних законів. Такому науковому потенціалу можуть позаздрити практично усі вчені сучасності ‒ як звичайні доктори, так і нобелевські лауреати. На мою думку, вчений це не призначення, це ‒ ДОЛЯ. Тому у таких професіях, як лікар, слідчий, дослідник (від них залежить життя людини) ‒ немає місця невігласам, недоумкам, недоосвіченим, недовихованим, недолюдяним, не знаю, що ще. (пробачте!)

Далі ми проаналізуємо співвідношення НАУКИ і ЛЖЕнауки, тому що в сьогоднішньому світі необхідно тверезо орієнтуватися, щоб не потрапити у тенета поза наукового мракобісся. При цьому ми ще раз згадаємо, як читати книги. Ви думаєте, це просто? Побачимо.
Наука починається там, де починаються вимірювання. Ця класична теза сформульована в минулому столітті але ніскільки не втратила актуальності. Тому ми з укліном і вдячністю згадаємо систему СІ, яку формувала свята світова наукова спільнота, та, неодмінно, метрологічне забезпечення експериментів.
В результаті вивчення дисципліни студент повинен знати:
– методологічні аспекти фундаментальних та прикладних наукових відкриттів;
– основні методи планування та проведення науково-дослідних робіт;
– основні положення метрологічного забезпечення для отримання та обробки науково-дослідницької інформації.
Студент повинен вміти:
– ставити і вирішувати дослідницько-пошукові задачі з активним застосуванням сучасної інформаційної та метрологічної бази.
– розрізняти реальні і псевдонаукові напрямки пошуку;
– використовувати комп’ютерні інформаційні бази даних (зокрема у середовищі INTERNET) при плануванні, організації та проведенні наукових досліджень; мати уяву про методи управління ефективністю наукової діяльності, а також про прогнозне обґрунтування тематики наукових установ та оцінку ефективності наукової діяльності.
В цьому описі, зрозуміло, відобразити все необхідне неможливо, тому бажаю Вам чотирирічних успіхів у навчанні і чекаємо Вас у профільній магістратурі.

Довідкова література